16 Грудня 2025
Юлія Пушко: “Австрія може відкриватися повільно, але коли це стається, вона щедро віддячує”
Юлія Пушко, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 3.0”.
Вступ
- Місто до переїзду в Австрію: Київ, Україна
- Професійна спеціалізація: спеціалістка з маркетингу у сфері енергоефективності
- Організація стажування: Австрійська енергетична агенція
- Самооцінка рівня інтеграції: 6/10
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
Я спеціалізуюся на маркетингу у сфері енергоефективності та сталого розвитку. Маю понад 10 років досвіду роботи в міжнародних проєктах розвитку, розробці комунікаційних стратегій, взаємодії зі стейкхолдерами та донорами.
Я здобула ступінь магістра з політичних наук і працювала як у бізнес-секторі, так і у великих міжнародних організаціях.
ХОБІ
Серед моїх особистих інтересів — читання та теніс. Ці заняття допомагають мені розслаблятися як ментально, так і фізично, зберігати баланс і концентрацію.
Книга, яка має для мене особливе значення, — “Три товариші” Еріха Марії Ремарка. Це історія про дружбу, вірність і політичну нестабільність у складний період між двома світовими війнами. Вона щоразу нагадує мені, що людські зв’язки здатні підтримати навіть у найважчі часи.
ПЕРЕЇЗД
Ключовим чинником, який вплинув на моє рішення залишити Україну, стала війна.
Моя організація евакуювала мене та київську команду спочатку до Польщі, а згодом перевела нас до Відня, де розташовувався регіональний офіс. Австрія не була моїм свідомим вибором — вона стала найбезпечнішим і найбільш практичним варіантом для продовження роботи.
Перші місяці були дуже невизначеними. Нам говорили: “залишаємося на два-три тижні”, потім — “можливо, на два місяці”. Лише у травні 2022 року я усвідомила, що переїзд є довгостроковим. Увесь цей час я продовжувала працювати повний робочий день на Україну. Це давало структурованість моєму життю, але майже не залишало простору для облаштування чи планування майбутнього.
ПРОФЕСІЙНИЙ ШЛЯХ В АВСТРІЇ
Я почала серйозно досліджувати австрійський ринок праці у 2024 році, коли стало зрозуміло, що нашу українську команду планують перевести назад до України на початку 2025 року.
До участі у програмі “Професійний інтеграційний ХАБ” я відкрила невелику самозайняту консалтингову діяльність, надаючи послуги з маркетингу та івент-менеджменту. Цей досвід був важливим: він показав, що, попри сильні професійні навички, мої знання австрійського ринку праці та можливості для нетворкінгу були вкрай обмеженими.
Раніше я працювала переважно в міжнародному середовищі, де 99% колег були експатами. Це був окремий світ, майже не пов’язаний з австрійською професійною реальністю.
Лише у вересні 2025 року я по-справжньому розпочала свій професійний шлях усередині австрійської організації — в Австрійській енергетичній агенції. Саме там я вперше відчула справжній професійний обмін з австрійськими колегами, інституціями та галузевими експертами.
Щодо динаміки ринку праці, я вважаю, що наразі найбільші можливості в Австрії зосереджені у фінансах, ІТ, консалтингу та, можливо, у сфері б’юті. Водночас багато українців досі стикаються зі стереотипом, що вони підходять лише для прибирання чи базового догляду. Це уявлення безумовно потребує зміни.
ДОСВІД У ПРОГРАМІ
Про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” я дізналася від колеги й подалася вперше у 2024 році. Тоді мою заявку не було відібрано, головним чином через дуже обмежений рівень німецької мови.
Другого разу я подалася після 10 місяців інтенсивної підготовки, зокрема вивчення німецької понад три години щодня, навіть паралельно із завершенням попередньої роботи.
Мої очікування були скромними. Я не вірила, що мене оберуть, знаючи, скільки талановитих українських фахівців подаються. Проте я доклала максимум зусиль, щоб підготувати найкращу презентацію, сподіваючись, що мій досвід у сфері енергоефективності та комунікацій буде релевантним.
Мій перший день стажування був незабутнім. Тепло, повага й щире включення, які я відчула з боку команди Австрійської енергетичної агенції, були надзвичайними. Мене сприймали не як “стажерку”, а як повноцінну колегу. Це було емоційно дуже сильним і надзвичайно позитивним досвідом.
Те, що я працювала над темами, які глибоко розумію — зокрема над підготовкою навчального візиту для української урядової делегації, — здавалося майже нереальним. Це був момент чистого професійного щастя.
Найціннішим усвідомленням для мене стала фраза з фільму The Pursuit of Happyness, яку я вперше подивилася саме тоді:
“Ніколи не дозволяй нікому казати тобі, що ти не можеш чогось зробити”. Це допомогло мені проходити крізь хаос із більшою впевненістю.
ВНЕСОК ДО ДІЯЛЬНОСТІ АЕА
Протягом трьох місяців я зробила вагомий внесок у:
- Підготовку порядків денних, матеріалів, пропозицій і комунікаційних брифів для команди.
- Підтримку та координацію заходів у Відні.
- Підготовку звітів, стратегічних нотаток і матеріалів для зовнішньої комунікації.
- Надання експертизи щодо українського контексту.
- Зміцнення мосту між австрійськими та українськими енергетичними інституціями.
Моє найбільше досягнення — розуміння того, як австрійські інституції працюють зсередини, і довіра до мене у виконанні змістовних завдань.
Момент, коли я по-справжньому відчула себе частиною австрійської команди, настав тоді, коли колеги почали звертатися до мене за порадами щодо політики стосовно України — не тому, що я “українка”, а тому, що вони цінували мою експертизу.
ІНТЕГРАЦІЯ В АВСТРІЇ
За шкалою від 1 до 10 я оцінюю свій рівень інтеграції на 6. Я все ще перебуваю на початку професійного шляху в Австрії, але водночас емоційно й ментально залишаюся в процесі переходу.
Для мене інтеграція означає почуватися в безпеці, прийнятою та професійно рівною, а не лише володіти мовою. Людина інтегрована тоді, коли може робити значущий внесок, має професійні зв’язки й відчуває, що її присутність бажана.
Найефективнішими кроками для мене стали:
- можливість працювати як стажерка завдяки програмі Європейського центру свободи та незалежності та ERSTE Foundation, та долучення до професійної команди Австрійської енергетичної агенції;
- нетворкінг з експертами ЄС і кліматичної політики;
- інтенсивне вивчення німецької, зокрема суботній розмовний клуб з австрійцями;
- участь у заходах “Професійного інтеграційного ХАБу”;
- формування професійного портфоліо.
Завдяки програмі Європейського центру свободи та незалежності та ERSTE Foundation моя інтеграція суттєво прискорилася. Вперше я стала частиною австрійської професійної команди, здобула впевненість, локальні контакти та розуміння робочої культури.
Загалом австрійці ставляться до українців з доброзичливістю та повагою, хоча іноді з певною дистанцією й формальністю. Мій перший досвід у Австрійській енергетичній агенції був напрочуд теплим, що стало для мене приємним сюрпризом.
ПЕРСПЕКТИВА
Після завершення програми “Професійний інтеграційний ХАБ” я прагну:
- Продовжувати працювати у сфері сталого розвитку та енергоефективності.
- Завершити рівень B2 і, можливо, C1 з німецької мови.
- Розбудовувати двосторонню австрійсько-українську співпрацю, особливо у сферах енергоефективності, кліматичної політики та зелених технологій.
Ймовірність мого повернення до України я оцінюю приблизно на 6 з 10. Повернення цілком можливе, але лише за умов безпеки та реальних можливостей відбудови. Українська держава має підтримувати повернення, створюючи безпечні умови для життя й роботи.
Моя робота мрії — це позиція, яка поєднує міжнародну співпрацю, підтримку України й Європи в зеленому переході та стратегічні комунікації, бажано в організації, пов’язаній з ЄС або австрійською екосистемою сталого розвитку, у команді, що цінує креативність, ясність і доброчесність.
РЕФЛЕКСІЇ
Найскладнішим моментом мого інтеграційного шляху було відчуття крихкості та повного хаосу, коли потрібно будувати життя, усвідомлюючи, що все може знову змінитися.
Українським фахівцям в Австрії бракує сильніших професійних мереж, менторства та більшої видимості кваліфікованого українського потенціалу.
Моя порада новоприбулим: будьте терплячими, інвестуйте у вивчення німецької, будуйте професійні зв’язки з самого початку й не знецінюйте власні сильні сторони. Австрія може відкриватися повільно, але коли це стається, вона щедро віддячує.
Якщо описати “Професійний інтеграційний ХАБ” одним реченням, то це: “Міст — не лише до австрійського ринку праці, а й до впевненості, спільноти, командної роботи та нової професійної ідентичності”.
Фото: Valerie Loudon, Ganna Kasych