16 Грудня 2025
Аліна Стожок: “Професійний інтеграційний ХАБ” став для мене точкою відліку”
Аліна Стожок, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 3.0”.
Вступ
- Вік: 28 років
- Місто до переїзду в Австрію: Київ, Україна
- Професійна спеціалізація: наукова дослідниця
- Організація стажування: OeAD — Австрійська агенція з питань освіти та інтернаціоналізації
- Самооцінка рівня інтеграції: 10/10
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
Мій професійний досвід в Україні (освіта, посади, ключові організації) включає роботу PhD-дослідницею у Київському національному економічному університеті, а також позицію IT Project Manager у компанії SoftServe.
ХОБІ
Мої хобі та особисті інтереси — це читання і письмо, які дозволяють досліджувати ідеї та емоції, а також малювання й хайкінг, через які я виражаю свою креативність і відновлюю зв’язок із природою.
Книга, яка має для мене особливе значення, — “Запитай Мієчку” Євгенії Кузнєцової. Цей психологічний, інтроспективний роман спонукав мене замислитися над стосунками, пам’яттю та повсякденним життям.
ПЕРЕЇЗД
Ключовим чинником, який вплинув на моє рішення залишити Україну, була безпека.
Я приїхала безпосередньо до Відня у листопаді 2022 року, не маючи чіткого маршруту чи плану. Це було спонтанне рішення, ухвалене з міркувань безпеки. Австрія стала першою країною, до якої я потрапила після початку повномасштабного вторгнення.
Одразу після приїзду я почала організовувати свій побут. Через кілька місяців розпочала пошук роботи, паралельно продовжуючи роботу над PhD-дослідженням.
ПРОФЕСІЙНИЙ ШЛЯХ В АВСТРІЇ
У перші шість місяців життя у Відні я почала шукати роботу.
Мій професійний шлях в Австрії розпочався з участі у “Професійному інтеграційному ХАБі 3.0”. До участі у програмі я не мала жодного досвіду роботи в Австрії.
В Україні я працювала у сфері IT-проєктного менеджменту. Після переїзду до Австрії та зосередження на науковій діяльності я вирішила перейти у сферу досліджень.
На мою думку, професії, які нині є найбільш затребуваними на австрійському ринку праці загалом, а також серед українців в Австрії, включають IT-фахівців, соціальних працівників, спеціалістів з догляду, а також працівників гастрономії та сервісного сектору.
ДОСВІД У ПРОГРАМІ
Інформацію про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” я знайшла у дописі на Facebook у 2023 році. Це була моя не перша заявка — раніше я подавалася на “Професійний інтеграційний ХАБ 1.0”.
Я була щиро рада, коли дізналася, що мене відібрали. Маючи теоретичні знання та навички, я була дуже щаслива отримати можливість застосувати їх на практиці у професійному середовищі.
Перший день в OeAD я чекала з великим хвилюванням. Мій старт був ретельно підготовлений і добре організований, і я відразу відчула себе потрібною частиною команди.
Найціннішим інсайтом, який я отримала під час програми, стало глибше розуміння того, як працює наука зсередини. Як допитлива молода дослідниця, я глибше занурилася у наукове середовище, дізналася про наявні стипендії та зміцнила свій особистий дослідницький профіль.
Під час заходу Working in Austria, підтриманого EURAXESS, я представила тему «Сучасні підходи до пошуку роботи», поділившись практичними професійними порадами з дослідниками, які працюють в Австрії. Найбільшим досягненням стала моя участь у конференції “Universities and the World of Work | Global Perspectives”, де я мала можливість долучитися до підтримки ініціативи ЄС Global Gateway.
Завдяки досвіду в IT-проєктному менеджменті я змогла запропонувати рішення для підвищення ефективності внутрішніх систем. Крім того, спираючись на бекграунд у talent acquisition, я провела презентацію на заході EURAXESS, надаючи практичні рекомендації щодо пошуку та подачі на роботу.
Під час тімбілдінгу у Вахау (Австрія) та інших заходів я відчувала себе повноцінною частиною австрійської команди в організації, що приймала стажування.
Найяскравішими моментами програми для мене стали навчальний візит до Лінца в межах ХАБу, який був дуже теплим і гостинним, а також поїздка до Вахау, організована OeAD, що запам’яталася мальовничими краєвидами та дружньою атмосферою в команді.
“Професійний інтеграційний ХАБ” став для мене точкою відліку. Він допоміг мені знову повірити в себе, повернув відчуття повноцінного життя та дав змогу планувати майбутнє. Стажування в OeAD — це не лише про набуття досвіду чи обмін ідеями. Це природне продовження того, що я вже вибудувала в Україні. Це мій розвиток і мій шлях уперед.
ІНТЕГРАЦІЯ В АВСТРІЇ
Я оцінюю свій рівень інтеграції в Австрії на 10 із 10.
Людина може вважати себе інтегрованою тоді, коли вона соціально й професійно залучена, хоча найглибший рівень інтеграції проявляється саме через взаємодію з інституціями.
Для посилення інтеграції я займалася нетворкінгом, брала участь у проєктах, подавала заявки на роботу та відвідувала заходи. Найціннішим результатом цих активностей стало зростання мого соціального капіталу.
Мій досвід інтеграції змінився після участі в програмі: я розширила соціальний капітал, здобула новий досвід і обмінялася знаннями. Водночас найважливішим стало те, що я змогла далі розвивати навички й знання, які вже набула в Україні.
Під час стажування я спостерігала низку ініціатив, спрямованих на підтримку українських студентів і науковців. Загалом я вважаю, що більшість австрійців готові допомагати та підтримувати людей, переміщених з України.
Стереотип, з яким я досі стикаюся, — це плутання українців із росіянами або припущення, що наші культури, мови та ідентичності є однаковими. Попри повномасштабне вторгнення та очевидні відмінності між двома країнами, деякі люди все ще дотримуються застарілих уявлень.
ПЕРСПЕКТИВА
Я планую продовжувати наукову діяльність, розвивати здобуті мережі контактів і залишатися залученою до активностей ХАБу. І, звісно, надалі подаватимуся на нові професійні можливості.
За шкалою від 1 до 10 імовірність мого повернення до України я оцінюю на 5, оскільки наразі не маю остаточного рішення.
Я розглядатиму повернення за умови гарантій безпеки та наявності достатніх можливостей для подальшого розвитку мого людського капіталу.
Забезпечення безпеки, наявність роботи з гідною оплатою та підтримка з житлом — це ті кроки, які, на мою думку, українська держава має зробити, щоб заохотити людей повертатися.
Щодо роботи мрії, я поки не можу чітко визначити напрям, але хотіла б мати можливість розвивати свої навички, здобувати нові знання, працювати в мультикультурному середовищі та відчувати, що мій внесок має сенс.
РЕФЛЕКСІЇ
Найскладнішим моментом мого інтеграційного шляху в Австрії стала взаємодія з австрійськими інституціями.
Як українська професіоналка в Австрії, я відчуваю, що часто бракує саме української мобільності — здатності швидко адаптуватися, долати виклики з рішучістю, швидкістю та готовністю докладати додаткових зусиль.
Тим, хто лише розпочинає свій професійний шлях в Австрії, я щиро рекомендую бути готовими до різних труднощів, але зберігати віру в себе та наполегливість. І вчити німецьку.
“Професійний інтеграційний ХАБ” — це мій розвиток і мій шлях уперед.
Фото: Valerie Loudon, Ганна Касич