Professional Integration HUB

Христина Скороход, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ” (WIENXTRA).

• Вік: 25 років

• Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення: Київ

• Спеціалізація: Соціальна робота

ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД

До повномасштабного вторгнення я здобувала магістерський рівень з соціальної роботи і працювала над дисертацією. Одночасно займала позицію міжнародного секретаря у молодіжній скаутській організації “Пласт” в Україні, фокусуючись на дітях та молоді.

В Україні необхідно швидко вчитися і виконувати різні завдання в умовах жорстких термінів, часто потребуючи багатозадачності та винахідливості. Але з іншого боку, було чудово, що завжди було місце для власних ідей, підтримки інших і сприяння креативності.

Робота з молоддю в Україні триває і адаптується до поточної ситуації. Вона зіштовхується з викликами, такими як проблеми безпеки, зменшення ресурсів, включаючи людські ресурси та енергію, і скорочення можливостей. Наприклад, менше можливостей для взаємодії з молоддю на сході України та брак безпечних місць для проведення заходів.

ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ

Війна застала мене вранці 24 лютого в квартирі моєї родини в Києві. Попередньої ночі я вирішила попрацювати над магістерською дисертацією, тому лягла спати дуже пізно. Через кілька годин, близько 4 ранку, мене розбудили звуки, яких я не чула ніколи раніше.

Я приїхала до Австрії наприкінці березня 2024 року. Перші два тижні після 24 лютого ми з родиною залишалися в селі в Київській області. Потім я провела тиждень у західній частині України, потім майже два тижні в Італії, перш ніж оселитися в Граці, Австрія. Родичі моєї тітки, які давно емігрували за кордон, допомогли мені з переїздом.

Тоді переїзд за кордон розглядався як тимчасове рішення з міркувань безпеки. Спочатку я переїхала з родичами до села в Альпах на півночі Італії. Однак, коли війна затягнулася, родичі моєї тітки запропонували мені переїхати до Граца. Ми зупинилися там на ніч дорогою до Італії, і мене одразу привабило це місто. Грац пропонував більше можливостей для навчання та роботи, порівняно з селом. Я дуже вдячна Юлії та Надії, двом чудовим жінкам, за те, що вони прийняли мене в своїй квартирі в Граці і підтримували майже рік, особливо в періоди стресу та невизначеності.

ЖИТТЯ В АВСТРІЇ

В Австрії я зіткнулася з різними викликами, які дійсно мене випробували, такими як подолання мовного бар’єру, пошук роботи у моїй сфері, адаптація до життя далеко від родини, а також постійне хвилювання за них. Почати все з нуля в новому місці було великим викликом і додавало труднощів. Але саме це передувало великим змінам: я почала вивчати мову, знайшла роботу, звикла до життя за кордоном і зустріла багато добрих людей на своєму шляху.

На шляху мого професійного розвитку я зіткнулася з численними перешкодами. Спочатку у мене виникли труднощі через те, що мої кваліфікації не були визнані. Окрім того, мої знання німецької мови були далекими від ідеальних; у мене не було досвіду роботи з австрійськими організаціями та жодних зв’язків у місцевій громаді. На жаль, спочатку я зіткнулася з численними відмовами у працевлаштуванні через недостатнє володіння мовою, що спонукало мене приділяти пріоритетну увагу покращенню моїх знань німецької мови. Але коли я побачила інших українців, які знайшли роботу або впоралися з подібними ситуаціями, це дійсно надихнуло і мотивувало мене. Досягнення професійного успіху в Австрії вимагає терпіння, підтримки та роботодавців, які відкриті до різноманітних досвідів і досвіду.

Раніше навчавшись за кордоном за програмою Erasmus у Фінляндії, я приїхала до Австрії без особливих очікувань, особливо з огляду на те, що безпека була головним пріоритетом. Однак я була приємно здивована рівнем організації та готовністю людей надавати допомогу та підтримку.

Незважаючи на те, що я добре володіла англійською мовою, я швидко зрозуміла, що цього недостатньо для отримання роботи або продовження навчання в Австрії. Я також помітила інтенсивність бюрократичних процесів тут. Однак я дуже цінувала те, як вони так ретельно дотримуються правил і законів. Крім того, я зрозуміла, що в Австрії на високому рівні надання соціальних послуг, що є позитивним прикладом суспільної турботи. Крім того, я зустріла багато людей, які були готові запропонувати допомогу, навіть на вулиці.

Я намагаюся використовувати досвід і знання, отримані в Україні, для свого життя тут, в Австрії, оскільки вважаю їх цінними. Мене підтримує моя родина в Україні, друзі і нові знайомі тут. Окрім цього, я черпаю енергію від допомоги іншим і участі в заходах, які сприяють відновленню рутини в моєму житті. Йдеться про роботу, прогулянки, читання, зустрічі за кавою та проведення часу з іншими людьми. Я також вдячна за соціальні послуги, надані міграційними організаціями, і за доброту незнайомців, яких зустрічаю на своєму шляху. Все це сприяє моєму добробуту та адаптації до життя в Австрії.

Порада, яку я дала б українцям, які живуть за кордоном, – слухати себе і довіряти своїй інтуїції. Пам’ятайте, що ваша поточна ситуація є тимчасовою, і ви не самі в подоланні цих труднощів. Працюйте над тим, щоб стати незалежними, вивчаючи мову та використовуючи будь-які можливості, які трапляються на вашому шляху. Пам’ятайте, що ваша наполеглива праця окупиться в майбутньому. Не забувайте піклуватися про себе та дотримуватися своїх цінностей як у особистому житті, так і на роботі. Ці принципи спрямовуватимуть вас на вашому шляху та сприятимуть вашому загальному добробуту та успіху.

“ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ХАБ”

Я дізналася про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” через Instagram, і вона відразу мене зацікавила. Прочитавши більше про програму на офіційних сторінках в соціальних мережах, я відчула мотивацію подати заявку. Я неймовірно щаслива, що прийняла рішення брати участь, оскільки це відкрило для мене багато можливостей.

Мої ключові очікування від програми полягали в отриманні досвіду в соціальній сфері в Австрії, встановленні мережевих зв’язків, сприянні обміну знаннями між австрійцями та українцями, а також мені хотілося пройти стажування з використанням німецької мови. Рада констатувати, що стажування перевершило ці очікування. Воно не тільки надало мені цінного досвіду, але й дозволило зустріти інших цікавих людей.

Мої враження від досвіду надзвичайно позитивні. Я твердо вірю, що знання та навички, які ми привносимо з нашого життя в Україні, можуть значно покращити організації тут, і навпаки. Особисто я відчуваю, що значно розвинула свої професійні навички за цей час. Маючи можливість спостерігати, як працюють організації зсередини, я мотивована продовжувати розвиватися і значно менше боюся того, що не ідеально володію мовою.

Однією з головних відмінностей, які я помітила, це те, що в Австрії існує багато процесів, спрямованих на запобігання проблемам молоді, які значною мірою підтримує уряд. Цей проактивний підхід я вважаю позитивним. В Україні, хоч і існує багато неурядових організацій, активних у роботі з молоддю, проте недостатньо інформаційних центрів, спеціально присвячених питанням молоді.

Одним із найцінніших уроків, які я отримала під час стажування, стала важливість спостереження за тим, як організована інформаційна робота з молоддю. Побачивши, як молодіжний центр працює щодня і яку користь він приносить молодим людям, я усвідомила, наскільки важливо продовжувати працювати над їх підтримкою. Цей досвід підкреслив важливість постійного навчання у інших та впливу ефективних молодіжних ініціатив.

ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ

Стажування в рамках програми “Професійний інтеграційний ХАБ” значно вплинуло на мої професійні амбіції. Воно мотивувало мене рухатися далі та шукати постійні можливості для професійного розвитку в моєму поточному середовищі. Я вважаю, що важливо використовувати мої навички та знання, залишаючись при цьому відкритою до нових можливостей для навчання та особистого розвитку в іншому середовищі.

Існують великі можливості для впровадження європейського досвіду для допомоги Україні, зокрема у сфері роботи з молоддю. Запозичуючи подібні інструменти та підходи, які використовуються в європейських країнах для розвитку та підтримки молоді, Україна може створити простори, де молодь отримуватиме доступ до важливої інформації та ресурсів (наприклад, через молодіжні центри – такі послуги, як консультації, тренінги з фінансової грамотності, медіаграмотності, прав молоді; програми обміну; послуги для батьків, молодіжних працівників та всіх, хто працює з молоддю). Інвестування в молодь – це інвестування в майбутнє, і надання молоді необхідних інструментів та можливостей може надихнути на позитивний внесок у суспільство.

На мою думку, цей досвід був би найбільш цінним у галузях соціальної роботи та роботи з молоддю. Зосереджуючись на підтримці молоді та наданні можливостей для дітей розвивати свої навички та потенціал, Україна може закласти міцний фундамент для майбутнього. Зростання кількості програм для молоді та соціальних послуг може дати молоді можливість стати активними та зацікавленими громадянами та позитивно сприяти добробуту та процвітанню громади в довгостроковій перспективі.

Серія інтерв’ю з учасницями програми “Професійний інтеграційний ХАБ”.